Рекомендації з укладання клінкерної плитки
На території кожного регіону створені технічні та нормативні документи, які обумовлюють проведення облицювальних робіт. Дуже важливо правильно підготувати основу та обрати клей з відповідним складом і терміном коригування. Крім того – клейова суміш має відповідати європейській класифікації клейових розчинів. Тільки при правильному підборі клейової суміші облицювання буде надійним та якісним.
Особливості клею для клінкерної плитки
Для укладання плитки з клінкеру використовується клей для плитки, який має свої особливості.
Для робіт з фасадом використовується спеціалізований клей, який розроблений відповідно умовам зовнішньої експлуатації. Його склад є водостійким, морозостійким і має підвищені показники адгезії. Клейовий розчин розводять водою відповідно до інструкції на упаковці, яку вказує виробник. Роботи з облицювання чи укладання плитки проводять також згідно з рекомендаціями застосування клею.
Коли виконуються роботи з плиткою зовні будівлі, основа для майбутнього облицювання повинна бути створена з армованого бетону з морозостійкими властивостями. Важливо, щоб вона була рівною і без тріщин або сколів. З неї прибираються незакріплені деталі і порожнечі, які можуть бути заповнені водою і прискорять руйнування кладки.
Стіна або інша основа повинні мати добру несучу здатність, щоб витримати вагу клінкеру. Під час робіт плитку приклеюють до стіни клейовим розчином, що має хорошу еластичність та морозостійкість. Далі шви необхідно затерти фугою, у якої водопоглинання таке ж, як і у клінкерної плитки.
Правила укладання та створення швів фасадної плитки
Під час укладання клінкеру рекомендують створювати чіткий шов, ширина його може досягати десяти міліметрів. Її обирають згідно тому, який результат хочуть отримати, на ширину шва впливає розмір плитки. Але вісь швів в ідеалі виглядає, як пряма і вона паралельна еталонному шву. Але це стосується не всіх видів клінкерної плитки, важливо звертати увагу на рекомендації від виробника.
Щоб отримати максимально чіткі шви, використовують різні варіанти:
- Працюють зі шнуром на чотирьох або п'яти рядах, звіряючись з еталонним поруч.
- Використовують виробничі хрестики з пластика, обравши необхідну товщину.
Шви заповнюють затирочною сумішшю, яка є водостійкою. Колір її підбирають в тон клінкеру, але без чіткої прив’язки – в залежності від побажання замовника. На практиці рекомендовано використовувати затірки, призначені для широких швів.
Почати заповнення швів потрібно тоді, коли клей, який тримає плитку набере свою міцність – як правило це близько чотирьох днів з моменту приклеювання плитки. Чітку інформацію можливо отримати з рекомендацій від виробника.
Розподіляють суміш для затирання спеціальним шпателем, шви заповнюють так, щоб затирочна суміш не потрапила на лицьову сторону плитки. Якщо це сталося, потрібно дуже швидко видалити. При наявності залишків розчину клею для плитки їх видаляють спеціальним засобом, а далі ще раз промивають водою, прибираючи залишок з поверхні.
Для різання клінкеру потрібно брати спеціальні інструменти для плитки, так звані плиткорізи. Вони можуть бути як стаціонарними, так і ручними. Дуже важливо, щоб всі роботи з порізки і укладання виконували фахівці.
Догляд за клінкером
Доглядати за плиткою просто, і це одна з її переваг. Звичайна вода дозволяє прибрати забруднення, а ось для видалення масляних і інших плям необхідно придбати спеціальні засоби для кераміки. Щоб плитка ззовні будівлі служила довше, її обробляють гідрофобними емульсіями.
Для того, щоб плитка спочатку була чистою, після робіт з укладання слід прибрати з неї всі забруднення, інша обробка не знадобиться.
Якщо в приміщенні клінкерна підлога, то при прибиранні її протирають водою з миючим засобом.
