Поява цегли й історія її розвитку
Найпрадавніша з відомих та маюча попит у наш час - так можна сказати про керамічну цеглу й інші її види. Керамічна є визнаною і традиційною для будівництва фундаментів, возведення зовнішніх, внутрішніх стін і інших конструкцій. Її цінують за вологостійкість, вогнетривкість та міцність.
Керамічна цегла - історія виникнення
Історія існування цього матеріалу почалася близько п'яти тисяч років тому, згадувалося про нього навіть на сторінках Старого Завіту. І пов'язане воно було з тим, що мова йшла про те, як розселити жителів після всесвітнього Великого Потопу, тобто це самий початок відомої нам історії.
На території Прадавнього Єгипту також знали про цеглу, її отримували шляхом випалу глини ще в третьому або другому тисячоріччі до початку нашої ери.
В історії Прадавнього Рима також існує згадування про цеглу, яку створювали способом формування й сушіння червоної глини. Але в ті часи параметри виробів були інші, а розчин накладався шаром, який був ще товстіше, ніж цегла. Однак і в наш час можливо побачити ті прадавні будинки, які зводилися неймовірно давно.
Наприклад, Колізей будувався саме з такого матеріалу, але й зараз він захоплює розмірами та потужністю. І особливу роль такий матеріал для будівництва зіграв у зодчий давньоримській й месопотамській культурі, де з нього зводили неймовірні складні за архітектурою формою будівлі та конструкції.
Звичні нашому взору параметри цегли з'явилися в шістнадцятому сторіччі, але їх створення вимагало багато працезатрат: руками формували вироби, сушили на сонці в теплу пору року, просушували в печах, названих тимчасовими. Дев'ятнадцяте століття стало періодом прогресу, коли створили прес (стрічковий) і кільцеву піч.
З дванадцятого століття цегла стала дуже затребуваною в європейських країнах, у багатьох з них є багато зразків будов того часу, які називаються "цегельною готикою".
Історія клінкера
Країною народження клінкерної цегли вважають Нідерланди, і з'явилася вона тому, що країна мала гостру нестачу будівельних матеріалів, які були б міцними, змогли протистояти вітровому навантаженню й водній стихії.
У цій країні лісу і каміння, як у Німеччині або Франції, не було. Але от мулистої глини та торфу було удосталь . Такі поклади використовувалися в якості "що димить" виду промисловості, і в країні в той час вони були всюди. Робота проводилася на сотні подібних заводів.
Частина робіт - видобуток глини, змішування, формування - проводилися вручну. Далі цегла обпікалися при температурі, яка досягала тисячі чотирьохсот градусів. Таким чином, глина спікалася, і створювався неймовірно міцний матеріал: зовні він був схожий на камінь, але мав правильну форму й був дуже зручний для швидкого будівництва будинків і інших будов.
Саме завдяки майстрам тієї країни, постійному вдосконаленню технологій, створювалася міцність цегли, яка стала застосовуватися навіть при будівництві доріг.
Так створювалася клінкерна цегла, міцна і надійна, технологія створення якої далі стала використовуватися в усьому світі. Трохи пізніше стали робити клінкерну плитку, автоматизували виробництво. І зараз клінкер займає гідне місце серед інших матеріалів для облицювання. Його використовують як для внутрішніх, так і для зовнішніх робіт, і цей натуральний і довговічний матеріал значиться серед фаворитів дизайнерів і архітекторів.
У наш час керамічній цеглі відведені основні позиції на ринку будматеріалів, без такого виробу складно представити практично будь-яке будівництво. Клінкер також часто використовується для облицювання, оскільки він дозволяє зробити будову оригінальною й надійною.
